ШКРЯБОНУ́ТИ, ну, неш, док., однокр., перех. і неперех., розм. Підсил. до шкрябнути. Ялиця ледве помітно увігнулася під нею.. Сухі віти, що торкались того краю, мов пазурі, шкрябонули по глині (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 27); — Шкрябонув я ото документальну повість (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 71); [Казидорога:] Писар п’яний був, скочив, схопив гачок залізний від кухні та як не шкрябоне мене по голім тілі, аж я звився з болю (Іван Франко, IX, 1952, 390).
ШКРЯБОНУТИ
Тлумачення слова