ШКОРИ́НКА, и, жін. Зменш. до шкорина. Як гарно ложку ніс [батько] до рота, підтримуючи знизу шкоринкою хліба, щоб не покрапать рядно (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 478); Сьогодні буде перший мороз. Відчувалася пругка, схожа на каучук земля, затягнена тонкою шкоринкою (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 108).
ШКОРИНКА
Тлумачення слова