ШКІПЕРСЬКИЙ

ШКІ́ПЕРСЬКИЙ, а, е, мор. Стос. до шкіпера, належний йому. Шкіперський помічник Федір Васильєв і група матросів показують Беллінсгаузену забитих птахів (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 414); Пабло тугіше затягнув на шиї червону шкіперську хустину й хазяйновито поклав на штурвал свої зморшкуваті жилаві руки (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 20); У вузькому проміжку між бортами.. лежала купа різноманітного шкіперського добра (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 28).