ШКІ́ПЕР, а, чол., мор.
1. заст. Капітан комерційного судна. Це був голландський шкіпер, напідпитку, в клітчастій сорочці з товстої пухнастої байки (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 14).
2. Командир несамохідного річкового судна. Шкіпер баржі;
// Особа, відповідальна за палубне майно на морському судні. Шкіпер мовчки дивиться в морську далечінь (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 56); Юнга відпросився в шкіпера на кілька годин додому, на маяк (Микола Трублаїні, II, 1955, 177).