ШКАРБАНЦІ́, ів, мн. (одн. шкарбанець, нця, чол.), розм. Зменш.-пестл. до шкарбани. Горе та каторжна робота висушили молодицю, що не впізнати у ній колись моторної веселухи.. І працювала ж, не розгинаючись — бо п’ятеро ж у неї, і всім давай, і всім треба настарчити — тому штанці, тому шкарбанці, а тому свитину (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 45).
ШКАРБАНЦІ
Тлумачення слова