ШКАРАЛУ́ПКА, и, жін. Зменш.-пестл. до шкаралупа. Вже поспіли кислички на диких яблунях, тріскалися шкаралупки на каштанах (Оксана Іваненко, Опов.., 1949, 203); Яєчко впало… Звичайно, воно розбилось. Із шкаралупки випав пуцьверінок [пуцьвірінок] (Олесь Донченко, V, 1957, 69); То не такі люди, аби їх чим пройняти, вони, здається мені, так зашкарубли у своїх шкаралупках, що до їх уже «глас чоловічий» не доходить (Леся Українка, V, 1956, 58).
ШКАРАЛУПКА
Тлумачення слова