ШКАРАЛУ́ПА, и, жін.
1. Тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду тощо). Спочатку білка-крадійка Шкаралуща прокусила шкаралупу яєчка, потім випила його (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 18); Під час експедиції І. М. Симонов виміняв багато побутових предметів, серед яких були .. вироби з шкаралупи кокосових горіхів, ряд прикрас: намисто, гребені, сережки і т. п. (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 65).
2. Тверде панцирне покриття в деяких тварин (раків, крабів, черепах і т. ін.). Щоправда, краб має шкаралупу, має клешні, живе під камінням, а все-таки він не рак, а краб… (Остап Вишня, I, 1956, 176); Ось равлик, — він втягся в свою шкаралупу (Олесь Донченко, V, 1957, 16).
3. Твердий покрив на поверхні якого-небудь предмета, матеріалу і т. ін. З металу зняли іржаву шкаралупу. Тепер, щоб покрити деталь будь-яким захисним шаром, її занурюють у розчин електроліту (Наука і життя, 9, 1965, 49); В Михася вигорілий від сонця на голові чуб узявся суцільною шкаралупою (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 89); Стіг догорав. Він укрився чорною шкаралупою попелу, і тільки місцями жевріли червоні цятки жару (Іван Багмут, Записки.., 1961, 73); * Образно. Коли вмовкала скрипка, під вікном зчинявся галас. Кортіло всякому заглянути в цю глиняну шкаралупу, звідки лилися звуки (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 297).
4. перен. Те, що обмежує, затримує щось, заважає чому-небудь (дальшому розвитку, руху і т. ін.). Новий господарський організм, який вилазить у нас з кріпосницької шкаралупи, — це торгове землеробство і капіталізм (Ленін, 17, 1971, 119); Університетське життя вилущило його з тісної шкаралупи гімназиста. Повіяло іншим життям (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 30); Ми зримо відчуваємо органічну єдність мистецтва Я. Музики і народної творчості. Проте для художниці народна творчість — не вузька шкаралупа, а чисте джерело правди і натхнення (Мистецтво, 5, 1968, 13).
♦ Вилазити (вилізати, вилізти) із своєї (із власної) шкаралупи — цікавитися, перейматися чимось, що виходить за межі власних інтересів. Вадим бачив, як люди починають вилізати з власної шкаралупи (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 305); Замикатися (замкнутися) в своїй шкаралупі (в свою шкаралупу): а) те саме, що Замикатися (замкнутися) в собі (див. замикатися); б) не виходити за межі власних інтересів у чому-небудь.