ШКАПЕНЯ́, яти, сер. Зменш.-пестл. до шкапа 1. Поле знизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя, Пара худих шкапенят тягне, зігнувшися, плуг (Іван Франко, XIII, 1954, 305); Шкапенята одразу вгрузли передніми ногами в багно і, з цмокотом [цмоканням] висмикнувши їх, стрибнули (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 63).
ШКАПЕНЯ
Тлумачення слова