ШКАЛА́, и, жін.
1. Лінійне або колове розташування поділок, що відповідають певним значенням вимірюваної величини, на чому-небудь (перев. на певній частині вимірювального приладу: амперметра, вольтметра, термометра тощо); лінійка, рейка, круг і т. ін. з такими поділками. Присвічуючи шкалу цигарками і ліхтариками, наводчики востаннє перевіряли установки (Олесь Гончар, III, 1959, 155); Ртутний барометр має трубку, чашку і шкалу, на яку нанесено поділки в міліметрах (Фізична географія, 5, 1956, 84); Лікарка мовчки вийняла з-під пахви хворої термометр, мружачись проти світла, довго приглядалась до блискучої шкали (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 165); В день введення люміналу [собаці] умовні рефлекси підвищились: умовний рефлекс на світло досягнув 63 поділок шкали (Фізіологічний журнал, VII, 1, 1961, 25).
2. чого і без додатка. Система чисел, змінних величин, прийнятих для вимірювання, оцінки або визначення чогось. За винятком деяких порід.., певного кольору деревина не має. Колір її складний, і для його визначення користуються стандартною шкалою кольорів, що містить до 1000 тонів (Столярно-будівельна справа, 1957, 19); Встановлено шкалу преміювання — від 18—27 процентів службового окладу (Комуніст України, 5, 1966, 45);
// перен., розм. Ступінь або міра чого-небудь. Голос Владка не дійшов іще до кульмінаційного пункту своєї шкали (Іван Франко, VI, 1951, 276); В цілому наша поезія жваво реагує на багатий і складний ритм життя. Її тематичну шкалу не можна назвати вузькою (Вітчизна, 5, 1956, 137).