ШІ́СТКА, и, жін.
1. Назва цифри 6;
// розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 6 (автобус, трамвай і т. ін.);
// розм. Група з шести одиниць. Рекрути йшли вільно, але жінок та хлопчиків пов’язували [яничари] шістками, наче ясир (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 449); Продовжуються ігри «золотої шістки» — найсильніших хокейних дружин країни (Радянська Україна, 16.II 1969, 4).
2. Гральна карта, що має шість позначок однієї масті.
3. розм. Запряг з шести коней або інших тварин.
4. Шестивесловий човен чи шлюпка.
5. діал., заст. Дрібна монета вартістю шість, пізніше десять австрійських крейцарів. — Як завтра не заб’єш, то продай її [яму] мені. ..Я тобі зверну кошт і дам п’ять шісток відчіпного (Іван Франко, IV, 1950, 14); Як заробити піде до них мама, то тільки чотири шістки за це дають. А вона приходить така стомлена додому (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 51).