ШЕЙХ, а, чол.
1. В арабських країнах — глава роду, а також-сільський старшина.
2. Представник вищого мусульманського духівництва, богослов і правознавець. Одна надія — Аллах, великий, добрий і справедливий. Він тільки наситить і загрів журливу душу. Абібула рвався до нього. Вступив у науку до відомого шейха і зробивсь дервішем (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 122).