ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВО

ШЕВЧЕНКОЗНА́ВСТВО, а, сер. Вивчення творчості Т. Г. Шевченка як галузь літературознавства, мистецтвознавства тощо. Радянські історики літератури продовжують творчо розвивати ті лінії, які накреслені були в питаннях шевченкознавства ще Герценом, Чернишевським, Добролюбовим, Іваном Франком, Плехановим, Луначарським, Грабовським, Лесею Українкою та іншими передовими діячами XIX — початку XX століття (Максим Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961, 5); Радянське шевченкознавство відзначається різними напрямами досліджень, серед них історико-літературний, текстологічний, естетичний, філософський, мистецтвознавчий (Радянське літературознавство, 5, 1964, 73).