ШЕРСТИ́СТИЙ, а, е.
1. Покритий шерстю (у 1 знач.); з довгою й густою шерстю. У другій половині XVIII ст. академік Петербурзької Академії наук П. Паллас під час перебування в експедиції в Сибіру особисто побачив, а пізніше докладно описав голову і ногу від шерстистого носорога, який зберігся в мерзлому ґрунті з шерстю (Знання та праця, 1, 1966, 4).
2. Те саме, що ворсистий;
// Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів. Помітно збільшується в рослинному покриві Хомутовського степу участь солонечника шерстистого.. і маруни кучерявої (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 1956, 18).