ШЕРХЕ́БЕЛЬ, я, чол. Рід рубанка для первинного стругання деревини. Три хлопчики — один рудоволосий, Чорнявий другий та білявий третій — Майструють тут: шерхебелем один Орудує, обстругуючи бистро Бруски із жилками червонуваті (Максим Рильський, II, 1960, 94); — Не без кінця ж буде тягтися війна. Закінчимо, повернемось додому… Візьмемо в руки сокири, рубанки та шерхебелі (Олесь Гончар, I, 1954, 436).
ШЕРХЕБЕЛЬ
Тлумачення слова