ШЕРХ, у, чол., розм. Те саме, що шерех1. Чую по асфальту я тихий шерх сандалій (Микола Шеремет, Інд. зошит, 1958, 8); Громохкий гул віків і тихий шерх трави В його чутті одним співзвуччям злиті (Леонід Первомайський, I, 1958, 228).
ШЕРХ
Тлумачення слова