ШЕРЕ́ПА, и, жін., фам. Те саме, що потвора. — Поїду до Одеси на морське купання. Може, од морської води в Марусі простигне той дурний дівочий пал.. Та вона й таки добре споганіє од морського купання… Тоді, може, він і сам од неї одчепиться, як вглядить таку шерепу… (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 49);
// Уживається як лайливе слово. [Печариця:] Лиха година тебе б взяла, бісову шерепу! І чорт тебе нагнав сюди, гаспидська дочко! (Панас Мирний, V, 1955, 158).
ШЕРЕПА
Тлумачення слова