ШЕРЕХТІТИ, тить, недок., чим і без додатка, розм. Утворювати легкий шарудливий або шелесткий звук (перев. тертям об що-небудь чи дотиком чогось до шорсткої поверхні). Шерехтіли де-не-де віниками двірники (Натан Рибак, Час, 1960, 174); Раптом він чує, як щось шерехтить біля нього (Іван Багмут, Опов., 1959, 14); За вікнами Новопетергофського палацу шерехтіли сніг і дощ (Михайло Стельмах, I, 1962, 620).
ШЕРЕХТІТИ
Тлумачення слова