ШЕРЕХА́ТИЙ, а, е. Який має нерівну, шорстку поверхню. Шерехате та ворсисте, та розлоге, та густе зап’яло ліщину листя — мов убрання золоте (Наталя Забіла, Поезії, 1951, 92); Бордо 237.. Коренеплід [буряка] округлої форми, з темно-червоною, злегка шерехатою шкіркою, заглиблений у ґрунт не більше як на одну чверть (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 201).
ШЕРЕХАТИЙ
Тлумачення слова