ШЕРБЕ́Т, у, чол.
1. Східний прохолодний фруктовий напій. * Образно. Великий візир Муртаза-паша перебирав жовтими висохлими пальцями білу цапину борідку і голосом євнуха.. лив шербет своїх умовлянь, які врешті зводились до одного: треба чекати (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 383).
2. Густа солодка маса, виготовлена з фруктів, кави, шоколаду з цукром, іноді з горіхами. Прислужниці арабки, туркені, негритянки й українки розносять кофе, фрукти й шербети (Нечуй-Левицький, II, 1956, 446); Ханські аскери вносять на срібних тарілках шербет (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 135).
3. Молочна запашна помадка різних кольорів з горіхами.