ШЕМРАТИ, ає, недок., чим і без додатка. Видавати легкий шум, шерех і т. ін. Стежка йде повз городи, а на городах шемрає сухе бадилля (Олесь Донченко, II, 1956, 349);
// Викликати, спричиняти слабий шерех, шелест. * Образно. Присмерк залазить під ліжко, він шемрає за темною завіскою, він дивиться з чорних очей Хачатурова (Олесь Донченко, II, 1956, 271); — Куди, куди, куди? — шемрали хвилі невтомимо кождої ночі й лизали жалібно берег, і плескались.. о велике каміння (Ольга Кобилянська, I, 1956, 462).
ШЕМРАТИ
Тлумачення слова