ШЕЛЮЖИ́НА, и, жін. Те саме, що шелюга. А при Ворсклі кущі шелюжини Били в дзвони густих верховіть (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 78);
// Гілка шелюги; лозина. Ой хто ставе [ставить] берестину, Щоб надовго сталась; А я тичу шелюжину, Щоб швидше ламалась (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 130).
ШЕЛЮЖИНА
Тлумачення слова