ШЕЛЬМУВА́ННЯ, я, сер.
1. іст. Прилюдне ганебне покарання, запроваджене військовим статутом Петра І, при якому засуджених на смертну кару чи вічне заслання оголошували позбавленими честі, судового захисту, цивільних прав і т. ін.
2. Дія за значенням шельмувати 2.