ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що шелесткий. Так і вийшли на двобій із снігом, шелестливі, зеленолисті [тополі] (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 404); За приліском починалося кукурудзяне поле, виспіле, шелестливе, усипане жовтою волоттю і де-не-де чорною сажкою (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 140); На стіл поклавши китиці калини, Він шелестливий слухав вітровій (Любов Забашта, Калин. кетяг, 1956, 183).
ШЕЛЕСТЛИВИЙ
Тлумачення слова