ШЕЛЕСТКИ́Й, а, е. Який видає, утворює шелест (у 1 знач.). Патер Алоїзій переходив від групи до групи, напахчений, елегантний, у шелесткій шовковій сутані кольору темної фіалки (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 147);
// Сповнений шелесту;
// Який викликає шелест.
ШЕЛЕСТКИЙ
Тлумачення слова