ШЕЛЕСТІ́ВКА, и, жін., заст. Приголосний звук. Жива народна мова має кілька дуже простих способів до уникання збігу багатьох шелестівок, і через те слова єднаються плавко, легко до вимови (Володимир Самійленко, II, 1958, 366).
ШЕЛЕСТІВКА
Тлумачення слова