ШЕЛЕ́СЬ, виг. Те саме, що шелесть. Сіно — шелесь, шелесь — ворушиться (Іван Микитенко, II, 1957, 11); Коли оце шелесь, шелесь щось у кущах! (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 469);
// у сполуч. із сл. ні, ані, розм. Уживається для підсилення передачі глибокої тиші; ні звуку. Лиш плескіт хвиль — Ледь-ледь, тіль-тіль! ..І ні шелесь! — Ні тут, ні десь… (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 202).
ШЕЛЕСЬ
Тлумачення слова