ШЕФСТВУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. над ким — чим. Подавати систематичну товариську допомогу кому-небудь у виробничій, культурно-масовій та іншій роботі. Сьогодні в селі день відпочинку. О третій годині із Києва прилетів аероплан заводу, який шефствує над колгоспом (Петро Панч, В дорозі, 1959, 240); [Бережна:] Ми давно чекаємо [професора]. Адже його клініка шефствує над нашою лікарнею (Сава Голованівський, Драми, 1958, 146); Усі класи вечірньої школи, де навчався Вадька, шефствували над військовим госпіталем (Знання та праця, 1, 1975, 26).
2. Виконувати обов’язки шефа, бути шефом (у 1, 3 знач.).