ШЕ́ФСТВО, а, сер.
1. Систематична товариська допомога кому-небудь у виробничій, культурно-масовій та іншій роботі. До війни Микола частенько навідувавсь у колгосп: заводська молодь і в шефстві не пасла задніх (Яків Баш, Надія, 1960, 238); Вася був комсомольцем і з перших днів взяв над Еріком шефство (Петро Панч, Ерік.., 1950, 29); Ліквідація у вересні 1930 р. окружного адміністративного поділу на Україні сприяла посиленню керівної ролі робітничого класу на селі, активізації шефства (Український історичний журнал, 6, 1960, 41).
2. Виконання обов’язків шефа (у 1, 3 знач.).