ШЕБЕРНУТИ

ШЕБЕ́РНУ́ТИ, ерну, ернеш, док., розм. Те саме, що шеберхнути;
//  безос. Тихо, паморочна тиша, і нараз… у «очкові» [камери] шебернуло (Яків Качура, II, 1958, 68).