ЩИРОЗЛО́ТИЙ, а, е, нар.-поет. З чистого золота; такий, як чисте золото. Розплету я тобі гриву — Всім козаченькам на диво; Уберу я тебе, коню, В щирозлоту, ясну зброю (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 352); За Милошем йде Іван Косанчич.. Коло шиї едвабова хустка, А на пальці щирозлотий перстень (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 134); Сонце, наче діжа, котилося аж по землі, розстилаючи навкруги пучки щирозлотого проміння (Панас Мирний, III, 1954, 298).
ЩИРОЗЛОТИЙ
Тлумачення слова