ЩИРЕЦЬ 1, рцю, чол. Те саме, що щириця. На клуні, що стоїть близенько від житла, Буяє кропива та крокіс шафрановий, І по току щирець розрісся пурпуровий (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 205).
ЩИРЕЦЬ 2, рця, чол., діал. Незайманий ґрунт. Я йшла вночі понад кар’єром.. і думала про ту руду, до якої треба пробиватися крізь щирець, шар за шаром знімати ґрунт (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 393).
Щирець-пісок — чистий пісок. Щирець-пісок шорсткість має (Словник Грінченка).
♦ Випити (попити) до щирця — те саме, що Випити до дна (див. дно). Тоді й ми вип’єм до щирця (Словник Грінченка); Попили.. усе до щирця (Словник Грінченка); До щирця — те саме, що До дна (див. дно). Ніколи ми не заглянемо в душу навіть найближчої людини до самісінького щирця (Наука і життя, 5, 1971, 44); До щирця допекти (допекло) кого — глибоко зачепити кого-небудь. Тут Демчиху, мабуть, допекло до щирця, бо аж засичала: — Авжеж! На біса жінка… (Марко Вовчок, VI, 1956, 263).