ЩИ́ПЧИКИ, ів, мн. Зменш. до щипці. Він одчинив скляну шафу й брязнув купою блискучих хірургічних приладь. Він узяв з дека їх кілька — ланцетів, пінцетів та щипчиків (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 103); Нерідко при [черняхівських] розкопках знаходять предмети особистого користування: кістяні гребінці з півкруглою орнаментованою спинкою, туалетні щипчики, намистини (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 323).
ЩИПЧИКИ
Тлумачення слова