ЩИП

ЩИП 1, виг. Уживається як присудок за знач. щипати і щипнути.

ЩИП 2, а, чол., діал. Клішня. Мене щось стисло за серце, мов чорний рак здоровим щипом (Іван Франко, IV, 1950, 200).