ЩОВБО́К, бка, чол., діал. Зменш. до щовб. Мотор, мовби хизуючись своєю потужністю, стрімко виносив велику махину на горби, потім стримував хід її вниз, щоб знову підхопити і в задерикуватим підголоском винести на новий щовбок (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 349).
ЩОВБОК
Тлумачення слова