ЩОНАЙВИ́ЩИЙ, а, е, підсил. Найвищ. ст. до високий 1—8. Як же й зосталася де не зруйнована повіддю хата, Хвиля поймає її, аж із дахом вкриваючи раптом, І щонайвищі міські затопляє муровані вежі (Микола Зеров, Вибр., 1966, 307).
ЩОНАЙВИЩИЙ
Тлумачення слова