ЩОНАЙМОЛОДШИЙ

ЩОНАЙМОЛО́ДШИЙ, а, е, підсил. Найвищ. ст. до молодий. Сердешна дівчина кричить. Прибігли хлопці, не рятують, Бояться пана. А один, Щонаймолодший, озирнувшись, Та вилами пана І просадив, мов ту жабу (Тарас Шевченко, II, 1953, 187).