ЩОНАЙМЕ́НШЕ, присл., підсил. Найвищ. ст. до мало. Його отець далеко Жив, аж під верхом Катрафійовим, Щонайменше шість годин дороги На коні страшенними плаями (Іван Франко, XIII, 1954, 331); — Я заборонив би людям одружуватись, поки кожне з них не посадить щонайменше по десять дерев (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 31); Я пройшов щонайменше півсвіту (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 8);
// Те саме, що принаймні. — Чуєш, Гафійко, він рибу варить!.. — скрикнула Маланка. В голосі її чувся такий жах, наче в горнятку щонайменше варилось людське м’ясо (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 21); Здавалося, від страху оця жінка щонайменше збожеволіє (Юрій Бедзик, Студені Води, 1959, 19); Припавши вухом до трубки, [Спартак] слухає з таким виглядом, ніби з ним зараз розмовляє не черговий університетський, а щонайменше нарком (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 16).
ЩОНАЙМЕНШЕ
Тлумачення слова