ЩОНАЙЛІ́ПШИЙ, а, е, підсил. Найвищ. ст. до гарний 1—5, добрий 1—6, 8 і хороший. Мати Івашкові і голівку змила, і сорочечку білу дала, і нагодувала, а гусочці щонайліпшого зерна посипала (Український дитячий фольклор, 1962, 142); Попродав старий щонайліпшу маржину (Гнат Хоткевич, II, 1966, 90).
ЩОНАЙЛІПШИЙ
Тлумачення слова