ЩІТЬ, і, жін., розм. Те саме, що щітка 1. * У порівняннях. Висадки пішли в кущі, а цибуля погналась в стрілки; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть (Нечуй-Левицький, I, 1956, 85); Здоровенні чорні вуса звисали йому аж на груди, а над чолом стирчала коротка чорна чуприна, як щіть (Іван Франко, VIII, 1952, 21).
ЩІТЬ
Тлумачення слова