ЩІЛЬ, і, жін., заст., рідко. Те саме, що щілина 1. Від сонця одлисок крізь щіль Згори проблимує, й відтіль Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (Павло Грабовський, I, 1959, 406); Перемога! Вікон маскувати вже не треба, Не ховатись в щіль, коли тривога… (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 85).
ЩІЛЬ
Тлумачення слова