ЩІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до щока. У веселої, оптимістичної людини завжди активний щічний м’яз сміху, круговий м’яз рота тощо (Знання та праця, 7, 1966, 6); Недоуздок складається з суголовного ременя, двох щічних ременів; намордного ременя (Конярство, 1957, 185).
ЩІЧНИЙ
Тлумачення слова