ЩЕРБИ́НА, и, жін. Зазублина, заглибина на чому-небудь. Що зроблю я, меч піднявши В ім’я свого права, Коли ще не вспів махнути, А вже є щербина… (Павло Грабовський, I, 1959, 522); Вдалині, в синяві небес, понуро чорніють щербини в останках тисячолітнього замку (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 51); * Образно. Дехто гадає, що досягнута мета виправдає все. Ні, не виправдає, бо хибні засоби можуть нанести щербини в людські душі (Юрій Мушкетик, Серце… 1962, 118);
// Отвір у роті, що утворився на місці відсутнього зуба.
ЩЕРБИНА
Тлумачення слова