ЩЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до щепити;
// у знач. прикм. Вирощений за допомогою щеплення. Узбіччям горба вилася серпантиною алея аж до самого потічка, обсаджена обабіч кущами дорідної щепленої порічки (Ірина Вільде, III, 1968, 7).
ЩЕПЛЕНИЙ
Тлумачення слова