ЩЕДРУВА́ЛЬНИК, а, чол. Те саме, що щедрівник. [Зіля:] Добривечір, з святим вечором! Чи не треба вам щедрувальника? (Степан Васильченко, III, 1960, 122); Явтухів спів тоне в молодій бурхливій повені голосів. Тим часом гурт наближається до будинку культури й щедрувальники зникають за дверима (Юрій Яновський, II, 1954, 218).
ЩЕДРУВАЛЬНИК
Тлумачення слова