ЩЕ́БІНЬ, беню, чол.
1. Подрібнене каміння, цегла і т. ін., що використовується для дорожніх та будівельних робіт. Для бетонних робіт можна брати щебінь, який не містить домішок глини, мулу тощо (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 111); Велика бомба розірвалась неподалік. Посипалося скло від дужого вибуху, штукатурка, щебінь (Олександр Довженко, I, 1958, 291); — Ранком я починаю баржею перевозити щебінь з Гилакової греблі на мою (Сава Голованівський. Марія, 1936, 17).
2. геол. Розсипчасті нагромадження невеликих гострокутних уламків гірської породи.