ЩЕБЕТУ́ШЕЧКА, и, жін. Пестл. до щебетушка. Пташка все нижче та нижче над ним падає. Тиміш дивиться, і так йому чогось мила ся щебетушечка, що очей з неї не звів би; слухав би не наслухався її тихого та любого щебетання! (Марко Вовчок, I, 1955, 55); — О ти, моя щебетушечко малая! — промовив дід, прикро дивлячись на онуку (Панас Мирний, I, 1954, 286); [Мокрина:] Де ж це вона побігла, моя щебетушечка? Улесливе, канальське дитя!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 443).
ЩЕБЕТУШЕЧКА
Тлумачення слова