ШАЖО́К, жка, чол., заст. Пестл. до шаг. Бабуся й протягла йому шажка у руку (Панас Мирний, I, 1954, 69); Один гукнув: — А ну, панове, по шажку! — і підставив кашкет. І посипались гроші, та не шагами, а гривнями (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 161).
ШАЖОК
Тлумачення слова