ША́ТІЯ, ї, жін., збірн., зневажл. Компанія, група людей ганебної, негідної поведінки. Хтось із тієї ж шатії вийшов з заводу й кинув комусь, хто явно ждав його на вулиці, що й у цеху все готове (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 352); І стрічає Семен над Бужком над річкою, де синіє вода срібляною стрічкою, Гайдашеву шатію, невмолиму братію (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 78).
ШАТІЯ
Тлумачення слова