ША́РИК, а, чол. Зменш. до шар2. Виявилось, що в його діда-коваля є старезна рушниця.., дід так і не вистрелив з неї ні разу — боявсь. А цей, малий Уралов, взяв її, зарядив замість дробу шариків з підшипника.. То таки був постріл! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 307); Ювелірні вироби часто відзначаються дуже складною технікою виготовлення. Нерідко для їх прикрашення вживали.. орнамент, що складається з найдрібніших металевих шариків, напаяних на поверхню речі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 336).
ШАРИК
Тлумачення слова