ШАРША́ВИЙ, а, е, діал. Шершавий. Руки в дівчинки були шаршаві, як дубова кора, засмаглі і подряпані (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 210); Впала навзнак на подушку збиту вона, На холодну шаршаву ряднину (Леонід Первомайський, II, 1958, 285).
ШАРШАВИЙ
Тлумачення слова